Розглянуто взаємодію націоналізму і релігії у контексті відносин Греко-Католицької Церкви і українського націоналістичного руху в міжвоєнній Галичині. Висвітлено питання про непрості відносини Церкви як носія християнського універсалізму з інтегральним націоналізмом, поєднання універсалістичних і націоналістичних тенденцій у самій церкві, про конфлікт традиційної релігійності із сакралізацією нації та творенням власної політичної релігії в націоналістичному русі, про спроби католицько-націоналістичного синтезу в концепції "християнського націоналізму". Зазначено, що український інтегральний націоналізм, як і український католицький політичний рух, попри численні спроби відродити їх за нових умов, залишилися явищами певної історичної доби. Відроджена й оновлена Українська Греко-Католицька Церква, спираючись на пастирську науку свого найвидатнішого очільника - митрополита Андрея - і рішуче відмовившись від втручання в політику, стала вагомим і динамічним чинником суспільного та духовного життя сучасної України. Розглянуто процеси на тлі відносин націоналізму і релігії в тогочасній Європі.

• Зайцев Олександр Юрійович (історичні науки)
• Зайцев Олександр Олександрович (медичні науки)
• Зайцев Олександр Іванович (1961–) (фармацевтичні науки)
• Зайцев Олег Миколайович (технічні науки)
• Зайцев Олексій Володимирович (юридичні науки)
• Зайцев Олексій Леонідович (юридичні науки)
• Зайцев Олександр Вікторович (технічні науки)
• Зайцев Олег Дмитрович (1967–) (мистецтвознавство)
• Стефанів Василь Володимирович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"