Висвітлено особливості художньої організації віршованої подорожі, щоденника, послання в аспекті жанрової еволюції в системі російської літератури періоду другої половини XIX ст. У дослідженні на широкому матеріалі віршованої творчості простежено основні напрями динаміки поетичного жанрового мислення та форм його художньої експлікації в контексті наукової інтерпретації проблеми периферійності. Зазначено, що аналіз здійснено на матеріалі творів визнаних авторів М. Некрасова, Я. Полонського, К. Случевського, О. Толстого, А. Фета, а також малодосліджених поетів 1840 - 1880-х pp. П. Бутурліна, А. Коринфського, І. Омулевського, А. Федорова, Ф. Червінського, А. Шеллера-Михайлова. Неоднорідність і складність поезії періоду розкрито в жанрових утвореннях "межової" природи. Поетична подорож знаходиться під впливом прози, що виявляється в ознаках описовості, подієвості, нарисовості. Базовий сюжетний інваріант подорожі (переміщення "своїм" простором) є ізоморфним жанровій структурі циклу, домінанти поетики якого наприкінці XIX ст. доводяться до формального завершення. Поетичний щоденник становить різновид поетичного твору, що виникає внаслідок метафоризації, як одного зі шляхів жанрового розвитку, й орієнтується на поглиблення інтроспекції, розширення засобів художньої репрезентації. Редукція структури, трансформація характеру втілення відносин між адресатами, оказіоналізація поетичного висловлювання (актуалізація моделі вірш "на випадок"), зміна прагматики жанру, - основні напрями переосмислення "класичного" послання в окреслений період. Діахронічне дослідження поетичної подорожі, щоденника, послання російської літератури другої половини XIX ст. виявляє ознаки жанрової периферизації: згортання модифікаційного потенціалу, руйнування конкретики образу, домінування літературної умовності.

• Юферева Олена Володимирівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"