Дослідження присвячено побудові теорії оствальдівського дозрівання (ОД) наночастинок зміцнюючої фази в металевих сплавах за умов одночасної дії двох механізмів росту, які контролюються дислокаційною дифузією і швидкістю утворення хімічних зв'язків за умов постійності і не постійності числа дислокацій, закріплених на поверхні частинки у процесі її зростання. Встановлено відповідності існуючих теорій ОД новим експериментальним фактам, накопиченим на цей час у зв'язку з розвитком нанотехнологій. Увагу приділено спробі поширення модифікованої теорії ЛCB, першопочатково розробленої для 3D-твердотільних систем, на рідкі середовища. Увагу зосереджено на проблемі стійкості дисперсної фази в процесі ОД, яка визначає стабільність структури в цілому. Встановлено закономірності росту частинок у нанодисперсних фазах під час ОД в об'ємних 3D-системах (сплави, нанокомпозити, рідкі розчини) та поверхневих 2D-системах (напівпровідникові гетероструктури, острівцеві плівки, двомірні матриці-дірки з досконалою періодичністю) за умов запропонованого механізму росту.

• Панько Ігор Ігорович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"