З'ясовано, що оборотоздатність корпоративних прав визначається не лише законом, а також: локальними корпоративними актами (статутом, засновницьким договором тощо), корпоративними правочинами, корпоративним договором, договорами, що опосередковують перехід майнових прав. Класифіковано умови дійсності правочинів щодо набуття та припинення корпоративних прав за критерієм виду джерела, яким вони встановлені, на: загальні, які є обов'язковими для всіх правочинів; визначені спеціальним законодавством або установчими документами; обумовлені природою та особливістю окремого виду даного правочину. З'ясовано, що форми реалізації корпоративних прав необхідно відрізняти від суміжних понять, а саме: форми корпоративних прав та форми обєктивації корпоративних прав. Розмежовано, що форма корпоративних прав - це вклад, частка, акція, пай, а форми об'єктивації - втілення корпоративних прав у певній матеріалізованій формі.

• Бутрин-Бока Наталія Степанівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"