З метою визначення сучасних епідеміологічних та клінічних особливостей діареєгенних ешерихіозів у північно-східному регіоні України, використовуючи епідеміологічні, клінічні та статистичні методи дослідження, проведено ретроспективний аналіз захворюваності та клінічного перебігу, встановлено сучасну етіологічну структуру, виявлено фактори ризику. Інцидентність на діареєгенні ешерихіози коливається від 1,7 до 5,4 на 100 тис. населення з помірною тенденцією до зростання. В етіологічній структурі домінують ентероінвазивні кишкові палички. Найвищі показники захворюваності реєструються у лютому, березні, квітні та серпні. Найчастіше хворіють діти у віці від 1-го до 4-х років (<$Eroman p~<<~0,05>). Клінічний перебіг у дорослих осіб діареєгенних ешерихіозів, спричинених різними групами патогенних ешерихій, достовірно не відрізняється (<$Eroman p~<<~0,05>). Виділення патогенних E. coli у "декретованих" і контактних осіб перевищує рівні захворюваності відповідно у 10 і 40 разів. Кореляційної залежності між частотою ізоляції патогенних сероварів кишкової палички в осіб, обстежених з профілактичною метою, осіб з епідемічного осередку і виявленням хворих на діареєгенні ешерихіози не виявлено (відповідно r = 0,33; mr = 0,29 і r = -0,49; mr = 0,43). Встановлено достовірний прямий сильний кореляційний зв'язок (r = 0,98; mr = 0,1) між показниками захворюваності дітей віком до 1-го року і дорослих. Передвісником зростання захворюваності на ентероінвазивні інфекції, спричинені E. coli є збільшення частоти виявлення зразків продуктів харчування, які не відповідають нормативним санітарно-бактеріологічним показникам (r = 0,58; mr = 0,2).

• Малиш Ніна Григорівна (медичні науки)
• Чемич Оксана Миколаївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"