Наведено результати впливу новосинтезованих амідних похідних 1,4-нафтохінону (ФО-1 та ФО-2) на морфологію зародків в'юна Misgurnus fossilis L. на ранніх стадіях ембріогенезу та личинок у перші дні розвитку. Амідні похідні додавали в інкубаційне середовище в кінцевій концентрації 10<^>-3 - 10<^>-7 М. Досліджувані амідні похідні у концентраціях 10<^>-3 - 10<^>-5 М проявляють ембріотоксичні властивості, зумовлюють сповільнення й аномалії раннього розвитку (деформування бластомерів, втрату контакту зі сусідніми зародковими клітинами), що в подальшому призводить до виражених морфологічних змін личинок в'юна. На підставі цих даних можна припустити, що амідні похідні проникають крізь перивітелінову оболонку та плазматичну мембрану бластомерів. Зародки та личинки в'юна, які перебували у середовищі з амідними похідними у концентраціях 10<^>-6 та 10<^>-7 М, розвивались нормально, і процес вилуплення відповідав контролю. Наявність морфолінового фрагмента у складі амідного похідного 1,4-нафтохінону зумовлює виражену ембріотоксичність порівняно з наявністю тут піперидинової групи. Для з'ясування механізмів впливу цих препаратів на зародкові клітини необхідні подальші дослідження.

• Безкоровайний Андрій Олегович (біологічні науки)
• Зинь Аліна Романівна (біологічні науки)
• Гарасим Наталія Петрівна (біологічні науки)
• Лень Юлія Тимофіївна (хімічні науки)
• Фігурка Оксана Михайлівна ()
• Санагурський Дмитро Іванович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"