У перспективі комунікативної та семіотичної теорії досліджено особливості діалогійного спілкування у місці здійснюваного контакту, визначено природу ієрархізації театрального простору, типологізовано поведінку комунікантів, класифіковано можливі типи порушення "рами", яка розмежовує художню та нехудожню сфери. Встановлено механізм функціонування театрального елементу в повсякденному житті. З урахуванням характеру функцій відправника та набувача інформації диференційовано "театр для інших" і "театр для себе", а також театр змішаного типу. Залежно від пріоритетності одного з комунікативних компонентів типологізовано процеси переходу елементу сценічного тексту до нехудожньої сфери, де він функціонує, зберігаючи свій генетичний зв'язок із театром. Розкрито семантику включення до структури художнього тексту елементів повсякденного життя, які класифіковано за функціональним критерієм. Умотивовано явища "дерамування" та зміни місця контакту, що передбачають "концептуальне" включення елементу нехудожньої сфери до художнього повідомлення. Визначено генезис можливих сценічних ексцесів, пов'язаних з цими процесами, та типологізовано превентивні заходи відправників інформації щодо попередження трансляційних збоїв.

• Панасюк Валерій Юрійович (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"