Увагу приділено комплексному вивченю інституту іноземного судового доручення у процесуальному аспекті та порівняльно-правовому аналізі правого застосування норм зазначеного інституту у відносинах між Україною та окремими державами ЄС (на прикладі Німеччини та Франції) та США. Аргументовано, що судове доручення у міжнародному цивільному процесі може розглядатися як комплексне поняття: один із інструментів, за допомогою якого надається, міжнародно-правова допомога; документ, який оформлено відповідно до вимог процесуального законодавства певної держави; є формою звернення одного суду до іншого, що містить вказівки щодо вчинення певної процесуальної дії чи дій і надсилається у випадках необхідності одержання доказів, вручення особам судових документів та інших дій, у зв'язку з тим, що документи, інші докази й особи знаходяться на території іншої держави. Введено поняття та надано класифікацію ускладнень у виконанні доручення суду іноземної держави. Досліджено питання відмови та неприйняття до виконання іноземного судового доручення, наприклад, охарактеризовано публічний порядок, зокрема у випадку його порушення, як підставу для відмови у виконанні судового доручення. Досліджено правове регулювання виконання іноземних судових доручень, охарактеризовано порядки виконання іноземного судового доручення та види ускладнень у їх виконанні та функціонування зазначеного інституту у зарубіжних країнах. Зроблено висновки та надано пропозиції, що стосуються порядку виконання доручення суду іноземної держави, що мають теоретичне та практичне значення.

• Рибак Ольга Сергіївна (юридичні науки)
• Рибак Олександр Сергійович (політичні науки)
• Рибак Оксана Степанівна (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"