Викладено результати наукового аналізу особливостей доказування у справах щодо спадкування, підстав звільнення від доказування, розподілу обов'язків з доказування. Сформульовано поняття та надано характеристику змісту предмета доказування. Досліджено правову регламентацію допиту сторони як свідка в цивільному судочинстві й обгрунтовано висновок про порушення балансу рівності процесуальних прав та обов'язків сторін не на користь сторони, що займає активну позицію та надає згоду про допит її як свідка і таким чином сприяє якнайшвидшому розгляду справи. На підставі порівняльного аналізу законодавства окремих держав Європи та України запропоновано внесення змін і доповнень до ст. 109 ЦПК України з метою подолання колізії норм ЦПК України та Закону України "Про міжнародне приватне право" щодо визначення підсудності цивільних справ відповідно до правового інституту договірної підсудності. Акцентовано увагу на тезі про те, що преюдиційність окремих фактів в спадковому праві має свої особливості та полягає вона не тільки у звільненні від доказування, але й в наперед визначених законодавцем правових наслідках, які є обов'язковими для суду і не мають альтернативи. На підставі порівняльного аналізу цивільного процесуального законодавства України та Франції обгрунтовано висновок про необхідність враховувати світовий досвід регламентації процесуального статусу суб'єктів доказової діяльності в цивільному судочинстві та запровадити норми-вимоги про обов'язковість допиту сторін, третіх осіб під присягою, а не в якості свідка.

• Верещінська Ірина Вікторівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"