Розглянуто гравітаційне мікролінзування віддалених джерел стохастичною системою точкових і протяжних мас, що моделюють згустки темної матерії. Встановлено, що в подіях з великим підсиленням можна виділити дві групи моделей джерела, які можна розрізнити на сучасному рівні фотометричної точності за спостережуваними кривими блиску: компактні моделі (гаусівська, з потемнінням до краю); моделі з повільним спаданням яскравості від центра до країв (степенева модель з невеликими показниками степеня, модель Шакури - Сюняєва). За результатами статистичного аналізу встановлено, що різниця між кривими блиску, що відповідають різним групам, сягає 12 %. Показано, що врахування подвійних систем у лінзуючій галактиці несуттєво впливає на цю оцінку. Варіюючи оптичну глибину мікролінзування в лінзуючій галактиці, підтверджено наявність виділених значень оптичної глибини для низки моделей розподілу яскравості по диску джерела, що виявляється у двогорбому вигляді розподілу коефіцієнтів підсилення. В межах запропонованої моделі протяжних згустків темної матерії одержано автокореляційні функції кривих блиску залежно від частки згустків в загальній оптичній глибині мікролінзування. Перевірено вплив розміру згустку та різного зовнішнього зсуву в багаточастинковій гравітаційно-лінзовій системі. Показано, що поведінка автокореляційних функцій залежно від оптичної глибини згустків має немонотонний характер.

• Слюсар Вадим Миколайович (філософські науки)
• Слюсар Віталій Миколайович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"