Визначено роль національного фактора як одного з каталізаторів соціально-економічної політики Другої Речі Посполитої. Проблема досліджується на суспільно-політичному тлі постання нової держави в Східній Європі та тенденцій в її національній політиці, які перемінювалися як у результаті змін політичних еліт у ній, так і конфігурації політичних сил у законодавчих органах Польщі впродовж 1918 - 1939 pp. Розкрито особливості політико-правового становища національних меншин у Другій Речі Посполитій за умов, коли значна частина партій титульної нації відкрито вимагала застосування ресурсів держави для задоволення її найактуальніших проблем. Такий статус-кво зумовив перед законодавцями й центральною виконавчою владою дилему, яка часто вирішувалась у контурах ігнорування експектація національних меншин, з одного боку, та всебічному протегуванні реалізації інтересів поляків - з іншого. Ці тенденції соціально-економічного життя в поліетнічній державі розкрито на двох етапах економічного розвитку Польської Республіки, вододілом яких послугувала світова економічна криза 1929 - 1933 pp.

• Бунечко Сергій Миколайович (історичні науки)
• Гон Максим Мойсейович (політичні науки)
• Постельжук Олександр Петрович (історичні науки)
• Постельжук Олена Миколаївна (соціальні комунікації)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"