Узагальнено сутність поняття "управління державним боргом". Проведено морфологічну декомпозицію досліджуваного поняття шляхом виділення його складових: змісту, сутності, мети й уповноважених органів, які це мають реалізовувати. Таким чином, управління державним боргом розглянуто як систему заходів, яка реалізується урядом та уповноваженими органами і передбачає: вивчення кон'юнктури на ринку позичкових капіталів; випуск позик і вироблення умов випуску, розміщення і повернення (погашення) позик; виплату відсотків; проведення конверсій і консолідацій позик; виконання зобов'язань, які виникають з державних запозичень, гарантій по зобов'язаннях третіх осіб, взятих на себе державою; управління зовнішніми активами; визначення місць і умов розміщення і погашення державних позик. Метою цієї системи заходів є вплив на структуру державного боргу, забезпечення платоспроможності держави, забезпечення гармонізації інтересів позичальників, інвесторів і кредиторів, оптимізація витрат, пов'язаних з фінансуванням дефіциту державного бюджету. Використовуючи метод аналізу ієрархій, було здійснено порівняння методів реструктуризації державного боргу за такими критеріями: складність реалізації, витратність реалізації, результативність реалізації та тривалість впровадження. Метод аналізу ієрархій дозволив встановити, що боргова політика повинна базуватися на конверсії та консолідації богу, а всі інші методи мають виступати допоміжними.

• Власенко Тетяна Анатоліївна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"