Наконечний Р. А. Ефективність мініінвазивного лікування міхурово-сечовідного рефлюксу у дітей / Р. А. Наконечний // Урологія. - 2015. - 19, № 2. - С. 74-78. - укp.Міхурово-сечовідний рефлюкс (МСР) залишається предметом актуальних дискусій щодо пошуку нових та вдосконалення існуючих методів діагностики та лікування. Мета роботи - підвищити ефективність лікування дітей з різними клінічними формами МСР для адекватного розвитку та функції нирок шляхом оптимізації ендовезикальних втручань з урахуванням клінічного перебігу захворювання і діагностичних критеріїв. Обстежено 270 дітей з різними клінічними формами МСР II - IV ступенів у віці від 6 місяців до 14 років. Залежно від форми МСР, методики дослідження та способу лікування, хворих обстежували до лікування (I період), на 3-й день (II період) та через 6 місяців (III період) після ендовезикального втручання. У процесі ендовезикальному лікування МСР II - IV ступенів застосовували такі мініінвазивні методики, як STING (subureteriс injection), HIT (Hydrodistention Implantation Technique), Double HIT, а також за необхідності їх комбінації. Вид втручання визначали інтраопераційно залежно від ступеня МСР та цистоскопічої картини. Особливу увагу приділяли ступеню гідродилатації вічка сечоводу. Зазвичай за низьких ступенів МСР і гідродилатації вічка сечоводу достатньо було традиційної методики STING. Натомість за більш високих ступенів використовуються методики HIT і Double HIT. Ультразвукове дослідження сечових шляхів у комплексі з аналізом сечовідно-міхурових викидів дозволяє моніторити МСР та знизити у дітей відсоток необгрунтованих урорентгенологічних обстежень, а саме цистографій. Зниження на порядок ступеня МСР після ендовезікальної корекції за умов покращення клініко-лабораторних показників слід вважати позитивним результатом. Ефективність мініінвазивного лікування МСР II - IV ступенів у дітей є достатньо високою і після одноразового введення імпланта вона досягає 68,89 %. Пузырно-мочеточниковый рефлюкс (ПМР) остается предметом актуальных дискуссий по поиску новых и усовершенствованию существующих методов диагностики и лечения. Цель работы - повысить эффективность лечения детей с различными клиническими формами ПМР для адекватного развития и функции почек путем оптимизации эндовезикальных вмешательств с учетом клинического течения заболевания и диагностических критериев. Обследовано 270 детей с различными клиническими формами ПМР II - IV степеней в возрасте от 6 месяцев до 14 лет. В зависимости от формы ПМР, методики исследования и способа лечения, больных обследовали до лечения (I период), на 3-й день (II период) и через 6 месяцев (III период) после эндовезикального вмешательства. При эндовезикальном лечении ПМР II - IV степеней применяли такие миниинвазивные методики, как STING (subureteriс injection), HIT (Hydrodistention Implantation Technique), Double HIT, а также при необходимости их комбинации. Вид вмешательства определяли интраоперационно в зависимости от степени ПМР и цистоскопической картины. Особое внимание уделяли степени гидродилатации устья мочеточника. Обычно при низких степенях ПМР и гидродилатации устья мочеточника достаточно было традиционной методики STING. А при более высоких степенях используются методики HIT и Double HIT. Ультразвуковое исследование мочевых путей в комплексе с анализом мочеточниково-пузырных выбросов позволяет мониторить ПМР и снизить у детей процент необоснованнных урорентгенологических обследований, а именно цистографий. Снижение на порядок степени ПМР после эндовезикальной коррекции при улучшении клинико-лабораторных показателей следует считать положительным результатом. Эффективность миниинвазивного лечения ПМР II - IV степеней у детей достаточно высока и после однократного введения импланта она достигает 68,89 %. Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.694.5 + Р733.696.5
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|