На основі проведеного комплексного клінічного дослідження і аналізу причинно-наслідкових факторів травми запропоновано такі методи профілактики та інтенсивної терапії постраждалих із синдромом поліорганної дисфункції у разі політравми, як: спосіб багатокомпонентного знеболювання, методики регіонарної блокади, гемофільтрація з використанням препарату L-орнітин, L-аспартат, що дозволило знизити споживання наркотичних анальгетиків у постраждалих із політравмою тяжкого ступеня в 2,3 раза, тривалість респіраторної підтримки - у 1,4 раза, ступінь пошкодження легень - у п'ять разів, відсоток розвитку ендотоксемії у постраждалих із синдромом поліорганної дисфункції за політравми - у 1,2 раза. На великому клінічному матеріалі (316 осіб) доповнено наукові дані щодо основних змін, що виникають за розвитку синдрому поліорганної дисфункції у тяжкотравмованих. Післятравматичні ускладнення у процесі формування синдрому поліорганної дисфункціїї виявлено у 92 % постраждалих. Найбільша частота розвитку доводилась на 3 - 9-ту добу післятравматичного періоду. Уточнено наукові дані, що вираженість синдрому поліорганної дисфункції за політравми залежить більшою мірою від тяжкості анатомічних ушкоджень та кількості ушкоджених анатомо-функціональних ділянок. Вперше доведено, що порушення балансу про- і протизапальних цитокінів, виражена активація імуносупресорної ланки імунітету визначаються на 7 - 8-му добу за політравми. Вперше доведено, що за політравми імунна система брала участь у формуванні адаптаційної реакції на етапі ішемії-реперфузії, наслідком чого був розвиток синдрому системної запальної відповіді, генералізація якого реалізувалася активованими імунокомпетентними клітинами.

• Крутько Євген Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"