Розкрито особливості зображення духовенства та церковно-релігійних реалій у прозі українських письменників XIX - початку XXI ст. Вперше на матеріалі значного текстового масиву комплексно проаналізовано художні принципи моделювання образів духовних діячів у контексті літературних, історичних, суспільно-політичних та церковно-релігійних тенденцій. Із залученням хронологічно-стильового принципу окреслено образні, ідейно-тематичні, жанрово-стильові домінанти прози про духовенство як особливої художньої складової літературного процесу. З'ясовано специфіку зображення священнослужителів та церковно-релігійних проблем у творах різних стильових спрямувань (романтизм, реалізм, модернізм, "соцреалізм" та ін.). Простежено генезу та характер критично-викривальної, сатиричної рецепції духовенства, розкрито роль автобіографічних аспектів у моделюванні образів священнослужителів, досліджено художні домінанти зображення духовенства в історичній прозі, висвітлено особливості репрезентації церкви та її діячів у літературі, що творилася за умов тоталітарного режиму. Окреслено тенденції художньої рецепції духовенства у творах сучасних письменників, акцентовано на зумовленості особливостей зображення священнослужителів еволюцією художніх систем, світоглядними, автобіографічними чинниками, стильовими і жанровими принципами, історичними та соціокультурними обставинами.

• Приліпко Ірина Леонідівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"