На основі вивчення тенденцій епідеміологічної ситуації з туберкульозу в Україні в різні періоди епідемії виявлено її особливості та доведено, що ефективність лікування не нижче (90,4 ± 1,1) % припинення бактеріовиділення та не нижче (79,1 ± 1,9) % загоєння порожнин розпаду сприяють зниженню захворюваності та смертності від туберкульозу. Доведено, що високі рівні екологічного забруднення довкілля сприяють збільшенню захворюваності, поширеності, смертності та розвитку тяжчих клінічних форм захворювання на туберкульоз. Установлено, що однією з причин підвищення захворюваності на туберкульоз легень та зниження ефективності хірургічного лікування є наростання "білкового голоду" у хворих на туберкульоз, пов'язаного зі зниженням споживання населенням продуктів харчування тваринного походження. Доведено, що найінформативнішим методом (до 95,0 %) виявлення, діагностики та диференційної діагностики туберкульозу є багатозрізова комп'ютерна томографія: обгрунтовано доцільність використання для моніторингу ефективності лікування та прогнозування результатів лікування цих хворих. Виявлено значно нижчі денситометричні показники багатозрізової комп'ютерної томографії у хворих на коінфекцію ТБ/ВІЛ порівняно із туберкульозом без ВІЛ-інфекції. Розроблено модель епідемічної ситуації в Україні за допомогою методів регресійного аналізу (поліноміальних трендів) і прогноз розвитку епідситуації з туберкульозу в Україні та її регіонах. Показано, що порівняльні електронні медико-географічні карти адміністративних територій України дозволяють оперативно приймати ефективні управлінські організаційні рішення.

• Линник Микола Іванович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"