Причинами невирішеності питань ефективного управління каналами розподілу є: відсутність комплексного підходу до вирішення проблеми; спрямування системи розподілу лише на завдання виходу на ринки збуту та охоплення цільових ринків; обмеження управлінських рішень у каналах розподілу тільки стратегіями комунікаційного характеру та стратегіями, що застосовуються до кожного учасника каналу розподілу. Задля вирішення проблеми запропоновано: із трьох складових стратегії розподілу особливу увагу приділити стратегіям каналів розподілу продукції; використовувати розроблену матрицю стратегій (будується за показниками "частка виручки від реалізації продукції, забезпечена відповідним каналом розподілу" та "рентабельність (прибутковість) продаж у каналі") для визначення стратегічного становища каналів розподілу; обгрунтовувати ухвалення управлінських рішень щодо каналів розповсюдження на базі відповідних рекомендованих стратегій ("глибоке проникнення на ринок", "розвиток ринку", "підтримання позицій", "оптимізація витрат на збут", "ліквідація каналу").

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"