Обгрунтовано наукові засади управління екологічним станом зрошуваних земель півдня України, що враховують вплив та взаємозв'язок просторово-часових чинників: клімату, грунтів і грунтових процесів, мінералізації та хімічного складу поливної води, глибини залягання, мінералізації та хімічного складу грунтових і підземних вод, хімічного складу опадів і привнесених речовин, сільськогосподарських рослин, енергетичних і людських ресурсів. Уперше методом тензіометрів експериментально встановлено, що пошарове водоспоживання сільськогосподарських культур з шару грунту 100 - 300 см за глибокого рівня грунтових вод сягає 40 - 54 % сумарного за вегетацію, що дозволяє переоцінити існуючу в науці теорію про основне водоспоживання кореневою системою сільськогосподарських культур з верхнього 1-метрового шару грунту. Одержано дані про те, що у разі близького залягання рівня грунтових вод водоспоживання сільськогосподарських рослин з рівня грунтової води, розраховане за методом тензіометрів, сягає 30 % і більше від сумарного. На основі вивчення впливу дренажно-скидних вод рисових систем і виявлення накопичення біогенних речовин, залишків пестицидів і важких металів у грунтах і в продукції сільськогосподарських культур обгрунтовано непридатність їх прямого використання для зрошення, що відповідає завданням збереження здоров'я людини. Запропоновано методи іригаційного оцінювання поливної води для умов України, які не співпадають з нормами, встановленими Державним стандартом на поливну воду, що є важливим елементом управління якістю поливної води. Встановлено емпіричну залежність засолення верхнього шару автоморфних зрошуваних земель залежно від мінералізації та складу поливної води та тривалості зрошення. Запропоновано формули прогнозування ступеня їх засолення, що забезпечує управління їх екологічною безпекою. Одержано емпіричні залежності вторинного засолення зрошуваних і незрошуваних гідроморфних грунтів зони аерації та верхнього метрового шару залежно від рівня залягання та мінералізації грунтової води. Визначено критичні рівні залягання грунтових вод залежно від їх мінералізації. Встановлено емпіричну залежність осолонцювання верхнього шару автоморфних зрошуваних земель залежно від мінералізації, складу поливної води та тривалості зрошення, запропоновано формули прогнозування ступеня їх осолонцювання за натрієм і магнієм. Запропоновано концепцію поступового формування глибокого та дуже глибокого гумусового горизонту, де запаси гумусу в метровому й глибших горизонтах зрошуваних грунтів не тільки не знижуються, а й поступово зростають за рахунок його перерозподілу з верхнього 0 - 60 см шару у глибші та за рахунок більш глибокої кореневої системи порівняно з незрошуваними грунтами, яка, на відміну від існуючої теорії, сприяє техногенно-екологічній безпеці окремих екосистем. Удосконалено методику експресного визначення (розрахунку) хімічного складу води джерел зрошення України за лабораторним визначенням лише одного показника - натрію або загальної мінералізації за рівняннями регресії. Уточнено іригаційну класифікацію природних вод України для використання у зрошуваному землеробстві, яка передбачає заходи покращання хімічного складу води перед поливом і є одним з елементів управління екологічною безпекою зрошуваних земель.

• Лозовіцький Павло Станіславович (1956–) (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"