Зазначено, що незважаючи на досягнення сучасної медицини частота післяпологових гнійно-септичних ускладнень (ППГСУ) продовжує залишатися високою. Характерною особливістю перебігу ППГСУ, в тому числі післяпологового ендометриту (ППЕ), на сьогодні є високою частота стертих і атипових форм, для яких характерна невідповідність між задовільним загальним станом організму та тяжкістю місцевого патологічного процесу. Мета дослідження - розробка сучасних методів діагностики ППГСУ на початковому етапі їх розвитку. Основна група - породіллі з ППЕ, контрольна група - породіллі з неускладненим перебігом післяпологового періоду. Для дослідження їх сироватки крові використано метод флуоресцентної спектроскопії. У хворих з ППЕ виявлено зниження інтенсивності флуоресценції сироватки крові та незначні зсуви lambdamax у довгохвильову область, що є прогностично несприятливою ознакою. Спектрально-флуоресцентні характеристики сироватки крові є надійним маркером діагностики гнійно-септичних станів в акушерсько-гінекологічній практиці. Їх дослідження в динаміці надає можливість вчасно призначити ефективне лікування та запобігти розвитку акушерського сепсису.

• Булавенко Ольга Василівна (медичні науки)
• Остап'юк Леся Романівна (медичні науки)
• Рудь Віктор Олексійович (медичні науки)
• Рудь Вадим Олексійович (медичні науки)
• Рудь Валентина Олегівна (ветеринарні науки)
• Волошиновський Анатолій Степанович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"