Досліджено спектри морфологічних ознак суцвіття та квітки рослин 3-х близькоспоріднених родин - Capparaceae, Cleomaceae та Brassicaceae s. str. або Brassicaceae s. l. (альтернативна точка зору). Увагу приділено таким ознакам суцвіття: тип, характер галуження, кількість квіток в одному суцвітті, наявність (відсутність) приквіток. Для аналізу будови квітки використано здебільшого такі ознаки: тип симетрії, форма і тривалість існування чашолистків, форма, характер розвитку та розмір пелюсток, особливості будови квітколожа та нектарних структур, конструкція андроцею, будова й особливості розвитку гінецею, характер цвітіння та запилення квітки. З'ясовано, що в усіх 3-х родинах однаковим є тип суцвіття - китиця. Провідними напрямами еволюційної трансформації китиці Brassicaceae s. l. були редукція до однієї квітки та полімеризація - збільшення кількості квіток в одному суцвітті. Обидва модуси морфологічної зміни китиці спостерігаються як у Cleomaceae, так і в Brassicaceae s. str. Зроблено припущення, що збіднення китиці є наслідком адаптації рослин до аридних і кріофільних умов існування. Розвиток інтеркалярних і брактеозних суцвіть, дуже характерних для Cleomaceae і рідкісних - для Brassicaceae s. str., у дослідженій групі родин є, мабуть, вторинним. Зазначено, що можна припустити, що впродовж еволюції зменшувалася пластичність структурних елементів квітки Brassicaceae s. l. та відбувалася їх олігомеризація, що зумовило уніфікацію морфологічних ознак, яка найвиразніша в Brassicaceae s. str. Різний перебіг цвітіння протягом доби (переважно вночі - в Capparaceae, здебільшого вдень - у Brassicaceae s. str. і в різний час доби - в Cleomaceae) спричинений, мабуть, вимогами до певних показників температурного режиму та вологості повітря, а також адаптацією до тих чи інших запилювачів. Для Brassicaceae s. l. найхарактерніші 3 способи запилення - перехресне, комбіноване та самозапилення. Перехресне запилення в кожній із 3-х досліджених родин досягається розвитком неоднакових структурних елементів квітки: в каперцевих і клеомових воно забезпечується формуванням гінофора, андрофора або андрогінофора, а в хрестоцвітих - розвитком довгого стовпчика зав'язі.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Ільїнська Антоніна Пилипівна (1949–) (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"