Політика кількісного пом'якшення (ПКП) набула поширення у ході реалізації спроб подолати наслідки поточної фінансово-економічної кризи. Запроваджена на розвинутих ринках, вона мала помітний вплив і на ринки, що розвиваються. Наслідки цієї політики для розвинутих країн та її транскордонний вплив на ринки країн, що розвиваються, є предметом актуальної наукової дискусії. Досвід реалізації ПКП у США показав її ефективність щодо подолання ряду вагомих проблем. Водночас значні обсяги ліквідності, емітовані на розвинутих ринках, які перетекли на ринки країн, що розвиваються, і створили загрози їх фінансовій стійкості. ЄЦБ тривалий час утримувався від проведення ПКП, побоюючись боргової кризи та зростання інфляції. Лише після зміни керівництва ЄЦБ, усвідомлення загрози дефляції та наявної пастки ліквідності в ЄС оголосили про початок ПКП. Особливості реалізації ПКП у ЄС полягають у тому, що європейські ринки вже насичені ліквідністю. Підтвердження цьому - зростання обсягів активів з від'ємною дохідністю. У цих умовах головні перспективи від реалізації ПКП у ЄС пов'язані з девальвацією євро (що може підтримати європейських виробників), а також перекредитуванням урядів і підприємств з метою зниження їх боргового тягаря. Наслідки реалізованої у США ПКП мали обмежений вплив на Україну через її слабку інтеграцію з ринками цих країн і незначну привабливість української економіки для інвесторів. Водночас кількісне пом'якшення, що розпочав ЄЦБ, може мати більший вплив на вітчизняні фінансові ринки. Зміцнення зв'язків з країнами ЄС підвищує потенційну доступність капіталу, емітованого ЄЦБ у рамках ПКП.

• Брус Світлана Іванівна (економічні науки)
• Бублик Євген Олександрович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"