Формування національних систем влади в країнах Центральної (Чехія, Словакія, Угорщина, Польща) та Східної (Словенія, Хорватія, Румунія, Болгарія та ін.) Європи проаналізовано на предмет виявлення спільних принципів, механізмів, рівнів і чинників впливу на цей процес. Зазначено, що досвід цих країн є найбільш цікавим для України, адже країни Центральної Європи, які в межах регіону ЦСЄ утворили власну субрегіональну геополітичну єдність - Вишеградську групу (V4) вважається одним із найбільш вдалих на шляху розбудови національних систем влади, а досвід Румунії та Болгарії є ментально досить близьким до українського суспільства, до того ж політичні процеси, які відбувалися в цих країнах на шляху реформ мають багато спільного з українськими реаліями. Словенія має досвід успішних реформ у галузі адміністративно-територіального управління, люстрації та боротьби з корупцією, які визнаються найефективнішими в групі країн ЦСЄ, а досвід Хорватії є корисним для України з огляду на те, що ця країна останньою набула статусу країни ЄС 2013 р. Дослідження грунтується на сучасній методології міждисциплінарних досліджень з урахуванням інструментарію системного, інституційного, мережевого, порівняльного підходів та сконцентроване на аналізі теоретичних і практичних прикладів формування національних систем влади та їх структурних елементів: парламентаризму, президентства, місцевого самоврядування та ін.

• Маслов Юрій Костянтинович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"