Досліджено сутність та взаємодію активних і пасивних форм людського існування, а також феномен бездіяльності людини на предметі історії філософії. Виявлено основні підходи до розуміння природи активності та пасивності людини, що було вироблено в історії філософії - трансцендентний, психологічний, соціологічний, екзистенційний та онтологічний. Переосмислено поняття "діяльність" та "бездіяльність" і визначено їх в екзистенційному смислі, що дозволило розмежувати їх техноморфне й антропологічне розуміння. Через аналіз опозиції активних і пасивних форм людського існування виявлено сутнісний діалектичний зв'язок названих вище феноменів. Зокрема, такий зв'язок простежується і в контексті проблем ідентичності суб'єкта та присутності іншого. Виявлено та доведено онтологічний характер феномена людської бездіяльності, що вкорінений в таких значимих для екзистенції феноменах як час, страх, свобода і відчуження, а отже обгрунтовано необхідність звернення до названих феноменів у процесі осмислення людини в контексті кризових явищ сучасності.

• Снітько Дмитро Юрійович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"