Мета роботи - визначити можливості та доцільність використання крізьшкірної абляції етанолом вогнищевих утворень щитоподібної залози за амбулаторних умов. Проаналізовано результати виконання крізьшкірної абляції розчином етанолу вузлових утворень щитоподібної залози під контролем ультразвукового апарата (Aloka SSD 1700) 75-м хворим (6 (8 %) чоловіків та 69 (92 %) жінок віком від 17-ти до 80-ти років) у діагностичному відділенні поліклініки Київської міської клінічної лікарні № 11 у період з 2013 до 2016 рр. Розмір вузлів і від 5 мм до 4 см, об'єм - від 30 до 400 мм<^>3. Кістозні утворення виявлено у 34-х (45 %) пацієнтів, кістозно-колоїдні - у 22-х (29 %), вузли з тканинною солідною структурою - в 11-ти (15 %), вогнищеві утворення автоімунного походження - у 8-ми (11 %). У групі пацієнтів з вузлами кістозного та кістозно-колоїдного походження 42-м (75 %) хворим з вузлами об'ємом до 100 мм<^>3 проведено одноразове введення етанолу, 10-м (18 %) пацієнтам з вузлами об'ємом 200 - 300 мм<^>3 - повторну абляцію. Вузли тканинної солідної структури та вогнищеві гіперехогенні утворення автоімунного походження у 19-ти пацієнтів піддавали неодноразовій абляції. Висновки: використання крізьшкірної абляції з одноразовим введенням етанолу в 42-х (75 %) пацієнтів з вузлами кістозно-колоїдного походження об'ємом до 100 мм<^>3 було ефективним. Цей метод можна застосовувати за амбулаторних умов.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Стець Микола Мирославович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"