Північний схід України, порівняно з іншими регіонами разом з Карпатами відзначається високою лісистістю. На формування ярусу дерев (перші етапи відновлення деревних порід) досить суттєво впливає трав'яно-чагарничковий ярус. Дослідження проведені в лісових фітоценозах національного природного парку "Деснянсько-Старогутський" і на прилеглих територіях. Об'єктами дослідження виступали модельні види рослин трав'яно-чагарничкового ярусу (Aegopodium podagraria L., Asarum europaeum L., Calluna vulgaris (L.) Hull, Carex pilosa Scop., Molinia caerulea (L.) Moench., Stellaria holostea L., Vaccinium myrtillus L., Vaccinium vitis-idaea L.), представлені 3 - 5 ценопопуляціями кожний. Лісові трави і чагарнички мають дві основні форми розмноження: насінне (або спорами у спорових рослин) і вегетативне. За генеративного розмноження важливою біологічною характеристикою є так зване репродуктивне зусилля, яке характеризує внесок органічних речовин і енергії в репродуктивний процес. Важлива загальна особливість репродукції переважної більшості лісових трав полягає у здатності до вегетативного розмноження і формування клонів. Встановлено, що основні показники генеративного розмноження клоноутворюючих рослин трав'яно-чагарничкового ярусу залежать від виду рослин і перебувають під впливом еколого-ценотичних факторів. З'ясували, що найменший внесок у органи репродукції характерний для C. vulgaris - на рівні 2 %, а найбільший - для ценопопуляцій M. caerulea (майже 50 %). У цілому, генеративність досліджуваних рослин трав'яно-чагарничкового ярусу визначалась еколого-ценотичними умовами, тому закономірно змінювалася від асоціації до асоціації.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"