Ревматоїдне ураження суглобів має швидкий і агресивний перебіг, що призводить до вираженої деструкції не тільки суглобів кінцівок, але й оточуючих тканин унаслідок аутоімунної реакції. Через 5 - 8 років понад 50 % хворих утрачають працездатність, а 10 - 12 % потребують сторонньої допомоги. Ураження колінних суглобів (КС) при ревматоїдному артриті (РА) спостерігається приблизно в 70 % випадків. Відновлення рухів у КС на пізніх стадіях захворювання можливе тільки за допомогою оперативного лікування. Важливим фактором для ефективності оперативного лікування є реабілітація хворих у ранньому післяопераційному періоді. Роботу виконано в Інституті травматології і ортопедії НАМН України. Проліковано 113 хворих на РА з ураженням КС, яким виконано 140 оперативних втручань (тотальне ендопротезування КС), у 27 пацієнтів були прооперовані обидва КС. Вік пацієнтів коливався від 18-ти до 77-ми років і в середньому становив 45,5 +- 1,1 року. У здорової особи лінія дії маси тіла проходить через центри суглобів. Лінія дії маси тіла опускається через центр голови, проходить на один сантиметр уперед від тіла четвертого поперекового хребця, через центр КС попереду колінного, лягає на площу опори на 4 - 5 см наперед від лінії внутрішніх кісточок. Це положення відзначається незначними енергетичними затратами. За допомогою методу математичної статистики було розраховано середні параметри й оцінено клінічний стан пацієнтів до ендопротезування КС, після операції та проведення комплексу реабілітаційних заходів. Аналіз результатів даних дослідження ходіння хворих після лікування показав, що ходіння наближається до більш динамічного типу: на динамограмі з'являються максимуми навантаження переднього й заднього поштовхів і мінімум міжпоштовхового періоду, відзначається незначне скорочення загального часу опори щодо даних, одержаних до лікування, але ходіння пацієнтів залишається патологічним, а саме: ходіння хворих супроводжується низкою компенсаторних рухів, у результаті чого виникають певні деформації різних ділянок графіка реакцій опори. Висновки: розроблена програма реабілітації хворих на РА у разі протезування КС надає змогу провести підготовку опорно-рухового апарату до оперативного лікування й відновити силу м'язів і руху в суглобах у післяопераційному періоді. Комплекс заходів, що складається з лікувальної гімнастики, масажу, міостимуляції м'язів нижніх кінцівок і магніто-квантової терапії в передопераційному й ранньому операційному періодах, сприяє покращанню динамічних характеристик ходіння після ендопротезування КС у хворих на РА. У результаті застосування запропонованої методики у пацієнтів відзначається значне збільшення навантаження на задній і передній відділи стопи, скорочення часу опори стопи, наближення ходіння хворих до динамічного типу.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Герасименко Сергій Іванович (медичні науки)
• Герасименко Сергій Іванович (медичні науки)
• Полулях Михайло Васильович (медичні науки)
• Рой Ірина Володимирівна (медичні науки)
• Герасименко Андрій Сергійович (медичні науки)
• Герасименко Анна Степанівна (педагогічні науки)
• Заморський Тарас Володимирович (фізичне виховання та спорт)
• Автомєєнко Євгеній Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"