Досліджено взаємодію компонентів композиційних систем гідроксіапатит - базальтова луска (різних співвідношень) із біологічними середовищами, що імітують середовища живого організму. Встановлено, що інтенсивність цієї взаємодії залежить від: температури активації порошкових систем (збільшуючись з її зменшенням); фазового складу; хімічного складу реакційних середовищ. Найінтенсивніше всі досліджені порошкові системи взаємодіють із розчином Рінгера - Локка та плазмою крові людини. Найбільшу фізико-хімічну стабільність усіх компонентів, що входять до складу композиційних систем гідроксіапатит - базальтова луска, у біологічних середовищах виявлено для систем із масовими частками базальтової луски 5 і 10 % за температурного режиму обробки 900 і 1 200 ⁰C. Доведено, що композиційна система гідроксиапатит - 10 % базальтової луски за 900 ⁰C є найперспективнішим матеріалом для внутрішньокісткової реконструктивної хірургії з погляду міцнісних характеристик, а саме близькості до притаманних для природної кістки значень міцності за Вікерсом (0,86 ГПа) і модуля пружності (23,7 ГПа).

• Бошицька Наталія Віталіївна (технічні науки)
• Проценко Людмила Семенівна (технічні науки)
• Будиліна Ольга Миколаївна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"