Розглянуто методологію дослідження можливостей підвищення досконалості нормативно-правових актів. На основі конкретизації ознак нормативно-правового акта доповнено й уточнено визначення його поняття. Розвинуто наявну модель нормативного закріплення системи нормативно-правових актів України. Для визначення рівня їх досконалості запропоновано інтегральний показник, який насамперед охоплює якість нормативно-правових актів й, зокрема, відсутність у них недоліків. Визначено основні складові правоудосконалювальної діяльності: нормопроектна техніка, правотворча технологія, форми удосконалення нормативно-правових актів. Нормопроектну техніку розглянуто не стільки у контексті її загальнотеоретичної характеристики, скільки щодо можливостей удосконалення наявного нормопроектного інструментарію та його юридичної регламентації. Наведено стадії нормотворчого процесу в Україні, які потребують подальшої оптимізації. Окреслено комплекс заходів доктринального, організаційного та юридичного характеру, які забезпечують процесуальні (технологічні) гарантії створення якісних та удосконалення чинних нормативно-правових актів України. Систематизовано теоретико-практичний масив щодо таких форм правоудосконалення, як внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, їх видання у новій редакції чи нових нормативно-правових актів на заміну чинним, кодифікації та офіційного тлумачення таких актів. Одержані висновки втілено у нормативні пропозиції до проекту Закону України "Про нормативно-правові акти".

• Косович Віталій Мирославович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"