Розглянуто позиції "нового журналізму" (НЖ) в методологічному контексті соціальних комунікацій, аргументовано його жанровий та тематичний потенціал на прикладі українського медіапростору. Констатовано, що термінологічне поле "нового журналізму", проблеми інтерпретації та сфер функціонування спирається на аналіз основних стилістичних прийомів, жанрової палітри та соціально-культурних передумов виникнення НЖ у сучасній українській журналістиці. Поєднання журналістських і літературних технік забезпечує такому стилю універсальність і відкриває можливості для творчих експериментів на різних наративних рівнях. Водночас дотримання фактологічної точності, наявність чітко сформульованого інформаційного приводу залишаються домінантними по відношенню до інших прийомів - метафоричності, звуконаслідування, деталізації статусу героїв, превалювання діалогізму, кінематографізму тощо. На прикладі найбільш репрезентативних текстів останніх років послідовно проаналізовано відповідне семантичне наповнення та сприйняття НЖ в українському контексті. Звернено увагу на показові зразки журналістських і літературних прийомів, що засвідчують культурологічний потенціал такого стилю. Доведено особливе значення НЖ для українського та світового медіапростору, продемонстровано його продуктивні можливості щодо трансформації традиційних канонів журналістики.

• Шутяк Лілія Мар'янівна (соціальні комунікації)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"