Зазначено, що за умов реформування земельних відносин забезпечення гармонійного функціонування агроформувань ринкового типу неможливе без запровадження комплексу лісомеліоративних заходів як основи формування екологічно стійких агроландшафтів. Встановлено, що для підвищення екологічної стабільності сільськогосподарського землекористування, посилення агромеліоративного впливу лісів потрібно забезпечити їх рівномірний розподіл за територією, а рівень лісистості зберегти або довести в зоні Полісся до 40 %, в зоні Лісостепу - до 30 % від загальної площі території, в зоні Степу - до 8 - 10 % від площі орних земель. Обгрунтовано, що системи лісомеліоративних насаджень в різних природно-кліматичних зонах повинні створюватись на основі математичного моделювання деградаційних процесів з урахуванням ступеня ерозійної небезпеки, геоморфологічних особливостей території, видового складу рослинного покриву та протиерозійної стійкості грунтів. За результатами експерементальних досліджень доведено, що підвищення рівня протиерозійної стійкості грунтів можна досягти в зоні Полісся та Лісостепу шляхом поєднання системи удобрення сільськогосподарських культур і хімічної меліорації, що відповідає принципам адаптивно-ландшафтного землекористування.

• Барвінський Андрій Валерійович (біологічні науки)
• Тихенко Руслан Вікторович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"