Функція системи охорони здоров'я громадян, її модернізація та оптимізація є однією з найважливіших в сучасній українській державі. Основною метою реформ у сфері охорони здоров'я України є покращання здоров'я населення, забезпечення рівного та справедливого доступу всіх громадян до медичних послуг належної якості. Важливе місце у процесі реформування сфери охорони здоров'я посідає оптимізація структури та функцій дерматовенерологічної служби. Мета дослідження - розглянути проблему управління кадровими ресурсами дерматовенерологічної служби за умов реформування сфери охорони здоров'я України з урахуванням реальної можливості розмежування надання дерматовенерологічної допомоги між постачальниками первинного рівня медичної допомоги (лікарями загальної практики - сімейної медицини) та постачальниками вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги (лікарями-дерматовенерологами і лікарями-дерматовенерологами дитячими) і координування взаємодії між цими рівнями. В результаті проведеного дослідження встановлено, що основними проблемами кадрового потенціалу дерматовенерологічної служби є недостатня укомплектованість і забезпеченість медичними кадрами; зростання кількості медичних працівників пенсійного віку; галузева і регіональна диспропорційність кадрового забезпечення; проблеми підвищення рівня кваліфікації медичних кадрів; нормативно-правове забезпечення кадрової політики галузі та створення мотиваційних стимулів для персоналу; проблеми раціонального використання кадрових ресурсів сфери охорони здоров'я; проблеми підготовки кадрів для дерматовенерологічної служби. Реформована в даний час сфера охорони здоров'я повинна насамперед задовольняти потреби населення в достатньо ефективній медичній допомозі усіх рівнів, для забезпечення якої необхідна достатня кількість якісно підготовлених і мотивованих медичних працівників. На досягнення цієї мети спрямована спільна робота Міністерства охорони здоров'я України, Національної академії медичних наук України, медичних університетів, регіональних органів охорони здоров'я та професійних медичних об'єднань. У зв'язку з цим українська дерматовенерологічна допомога, зокрема стаціонарна, потребує глибокого й об'єктивного медико-соціального аудиту. Необхідною умовою гармонійного розвитку дерматовенерологічної служби є адекватне кадрове її забезпечення з урахуванням змін у структурі надання відповідної допомоги на різних рівнях, а також ефективного їх координування протягом усього медичного маршруту пацієнта.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Короленко Віра Валеріївна (економічні науки)
• Короленко Володимир Васильович (1979–) (медичні науки)
• Короленко Вікторія Вікторівна (1990–) (медичні науки)
• Ременник Олег Ісакович (медичні науки)
• Авраменко Тетяна Петрівна (економічні науки)
• Степаненко Віктор Іванович (медичні науки)
• Степаненко Вікторія Іванівна (педагогічні науки)
• Степаненко Володимир Іванович (медичні науки)
• Волосовець Олександр Петрович (медичні науки)
• Лазоришинець Василь Васильович (1957–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"