За умов сучасного розвитку репродуктивних технологій цілісність ДНК сперматозоїдів - головний показник потенціалу фертильності чоловіка, оскільки у разі застосування методики інтрацитоплазматичної ін'єкції можна досягти запліднення сперматозоїдом із втраченою функцією джгутика або акросоми. Мета дослідження - вивчення критеріїв прогнозування чоловічої безплідності та встановлення їх чутливості та специфічності. Для досягнення поставленої мети було досліджено 40 зразків сім'яної рідини, що були взяті від 35-ти пацієнтів основної групи. Двадцять п'ять з цих зразків було безпосередньо залучено до циклів допоміжних репродуктивних технологій, а інші 15 зразків були останніми перед фактом реєстрації партнеркою пацієнта хімічної вагітності (ХВ), що виникла природним шляхом (за умови, якщо між останньою спермограмою та фактом реєстрації ХВ пройшло не більше 3-х тиж). До контрольної групи увійшли 62 зразки сперми, взяті від 31-го здорового донора. Статистично значуща різниця спостерігається між середніми значеннями таких показників: об'ємом еякуляту, загальною кількістю сперматозоїдів у ньому, відсотком прогресивно-активно-рухливих форм (категорія а), форм із патологією джгутика та відсотком фрагментації ДНК. Середні значення інших показників статистично значущої різниці не мали. Майже удвічі відрізняються середні показники загальної кількості сперматозоїдів, питомої ваги прогресивно-активно-рухливих форм (категорія а) та сперматозоїдів із фрагментацією ДНК. Загальна кількість сперматозоїдів у середньому - 117,12 +- 54,29 млн у групі A у порівнянні із 68,43 +- 56,43 млн у групі B; p << 0,05. Середні показники питомої ваги прогресивно-активно-рухливих форм (категорія а) у групі A - 28,29 % (6 - 56 %) у порівнянні із 15,80 % (6 - 25 %) у групі B; p << 0,05. Фрагментація ДНК - 17,57 % (7 - 25 %) у групі A у порівнянні із 31,00 % (17 - 63 %) у групі B; p << 0,05. Заключення: найбільш чутливими показниками потенціалу чоловічої фертильності виявились наступні: фрагментація спермальної ДНК (Se = 0,94), відсоток живих форм сперматозоїдів (Se = 0,71) та загальна кількість сперматозоїдів в еякуляті (Se = 0,69). Досить чутливим показником став відсоток прогресивної рухливості (a + b) сперматозоїдів (Se = 0,56), а найменш чутливим - відсоток загальної кількості рухливих форм (a + b + c) сперматозоїдів в еякуляті (Se = 0,19). Оскільки в усіх досліджуваних зразках еякуляту кількість морфологічно нормальних форм становила більше ніж 4 % (нижня межа відсотку нормальних форм сперматозоїдів в еякуляті за останньою редакцією ВООЗ), то нормальна морфологія сперматозоїдів виявилась взагалі нечутливим (Se = 0), проте найспецифічнішим показником (Sp = 1). Що стосується специфічності показників потенціалу чоловічої фертильності, то тут на першому місці (якщо не враховувати морфологію) - відсоток загальної кількості рухливих форм (a + b + c) сперматозоїдів в еякуляті (Sp = 0,92). Далі, у порядку зменшення, показники загальної кількості сперматозоїдів в еякуляті (Sp = 0,83), відсотку їх прогресивно-рухливих (a + b) форм (Sp = 0,79) та фрагментації ДНК (Sp = 0,75). Найнижчим за своєю специфічністю виявився відсоток живих (Sp = 0,44) форм сперматозоїдів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Нікітін Олег Дмитрович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"