Обгрунтовано та розвинено тезу про смислотворчі ресурси практик міфотворення, які зумовлюють їх потужний потенціал у процесі саморозвитку та самопроектування особистості. В основі авторської концепції лежить теза про те, що умовою генерації нових смислів особистістю виступають як узагальнення емпіричного індивідуального досвіду, так і засвоєні ззовні "готові" соціокультурні концепти, що мають міфологічну природу. У базисі герменевтичної концепції міфотворення лежить його розуміння як процесу формування, актуалізації, акумуляції, упорядкування, трансляції міфів і міфоподібних конструктів культурою та їх подальших інтерпретацій і реінтерпретацій особистістю, який перманентно функціонує в соціокультурному просторі/часі та сприяє конструюванню як навколишньої реальності, так і внутрішнього світу людини. На підставі узагальнення концепцій Д. О. Леонтьєва, О. М. Лобока, А. С. Шарова запропоновано авторське розуміння механізму міфологічного смислотворення. "Згладжено" опозиційні суперечності в категоріальному відношенні "актуальне буття - в-світі" - міф. Розкрито взаємозумовленість цих категорій досвіду в процесі самоорганізації особистості. Показано значення міфу як фактора формування особистісного проекту, розкрито його роль як "смислоносної реальності" у процесі самопроектування. Наведено аналіз смислотворчої функції міфу. Обгрунтовано розуміння смислу як імовірнісного конструкта особистісного міфу. Розкрито ресурси міфу як об'ємного контексту для "актуального буття-в-світі": фіксація на широкій перспективі призводить до осмислення сфери можливостей особистості, її життєвого обрію.

• Рудницька Світлана Юріївна (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"