Довіра є основою всіх людських взаємозв'язків, від випадкових зустрічей до дружніх і близьких відносин. Надано результати теоретичного аналізу методологічних підходів до вивчення феномена довіри. Показано, що спільної думки щодо визначення поняття довіри на сьогодні не існує. Проте, загалом довіра пов'язана з ментальними репрезентаціями особистості, може виявлятися по відношенню до різних об'єктів (індивідів, груп, організацій, соціальних інститутів) і часто визначається через дію або поведінку. На думку психологів, ментальні репрезентації особистості щодо довіри є образами уяви, що автоматично утворюються у свідомості людини протягом набуття нею життєвого досвіду та не сприймаються свідомо. Описано особливості ментальних репрезентацій і експектацій студентів технічного університету щодо виявлення довіри до інших людей. Констатовано, що для більшості студентів (88 %) характерними є ментальні репрезентації щодо виявлення довіри до інших людей. Хоча частина з них (9 %) зазначила, що довіряти можуть не всім й не завжди, і довіра приходить згодом, а 6 % респондентів із даної підгрупи визнали, що вони занадто довірливі, і це іноді завдає їм дискомфорту. Значно меншу підгрупу умовно утворили 12 % респондентів з "обережними" ментальними репрезентаціями, які вважають, що варто довіряти тільки найближчим людям, а іншим - ні. Повторення експерименту Х. Уотерс і Е. Уотерс надало можливість констатувати, що до першої підгрупи належали респонденти з позитивно сформованими у дитинстві експектаціями щодо довіри, а до другої - з негативними експектаціями. Перспективи подальших досліджень автор вбачає у розробці психокорекційних програм для підвищення інтенсивності довіри в студентів з різним рівнем недовіри до оточуючих.

• Кононець Марія Олександрівна (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"