Патологія серцево-судинної системи і нині залишається основною причиною інвалідизації та смертності населення всього світу. Незважаючи на поглиблене вивчення патогенезу серцево-судинних захворювань (ССЗ), поширеність і смертність від них продовжують невпинно зростати. Дані одного з найбільших досліджень - MONICA (Multinational Monitoring of Trends and Determinants in Cardiovascular Disease) - показали, що наявністю класичних чинників ризику атерогенезу (куріння, підвищений систолічний артеріальний тиск, ожиріння та гіперхолестеринемія) не можна повністю пояснити розвиток ССЗ, тому що їх поширеність досягає 15 % у жінок - 40 % у чоловіків. У цьому зв'язку триває пошук нових чинників ризику, вплив на які надав би змогу знижувати рівень смертності від ССЗ. Своєчасне виявлення факторів ризику атеросклерозу і тромбоутворення, оцінка їх впливу на перебіг захворювання та адекватна патофізіологічна терапія відкривають шлях до покращання цієї ситуації. Традиційні уявлення про причини розвитку тромбозу й атеросклерозу досі не розкрили механізми реальних взаємозвіязків цих захворювань, які могли б допомогти у профілактиці та лікуванні обох складних процесів у кровоносних судинах. Розв'язання цієї проблеми можливе, якщо розглядати обидві патології з позиції рівнозначності порушень їх метаболічних процесів. Речовина, що має одночасно атерогенну і тромбоваскулярну дію, - це гомоцистеїн (ГЦ). Гіпергомоцистеїнемію (ГГЦ) можна розглядати як важливий незалежний чинник ризику розвитку ССЗ, що модифікується, на рівні з гіперхолестеринемією та іншими факторами ризику, такими як куріння, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, ожиріння тощо, а також як чинник, що підвищує ризик розвитку ССЗ за наявності в пацієнта зазначених факторів. Сьогодні визначення рівня ГЦ у крові - один із пріоритетних методів у клінічній діагностиці ССЗ у всьому світі. Діагностику ГГЦ необхідно проводити за допомогою скринінгового методу у практично здорових осіб для виявлення групи підвищеного ризику розвитку ССЗ та здійснення профілактичних заходів щодо його зниження. Оскільки ГЦ належить до чинників розвитку атеротромботичного процесу, осіб з діагностованими ССЗ та ГГЦ слід зараховувати до групи з високим ризиком розвитку ССЗ і вести активну тактику щодо нормалізації та стабілізації рівня ГЦ у крові, що надасть змогу знизити смертність і, можливо, підвищити народжуваність у країні.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Малиновська Леся Богданівна (медичні науки)
• Селюк Віктор Михайлович (медичні науки)
• Войтович Олексій Іванович (політичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"