Вивчено актуальні питання розуміння та номіналізації актів надмірної жорстокості на прикладі аналізу поняття "радикальне зло". Виявлено ефективні шляхи формування моральної свідомості суспільства за потреби розуміння нових форм зла. Зазначено, що засоби рефлексивного судження мають значний потенціал щодо артикуляції, а отже, й розуміння, нових форм зла у суспільстві. Доведення цієї тези вимагає залучення деконструктивного підходу як позитивного методу конструювання поняття. Усвідомлення морального смислу завжди йде поряд із необхідністю його семантично означити, тобто артикулювати. Тому проект деконструкції передбачає історичну реконструкцію подій з метою побудови нового смислового значення у вигляді поняття із відповідним соціальному контексту моральним значенням. Історична реконструкція дозволяє побачити, що порушення лінеарного правила охоплення та розуміння, властивого логічному судженню, є однією із основних причин визнання неможливості зрозуміти та повністю усвідомити моральне значення радикального зла у світлі досвіду XX ст. Когнітивний потенціал рефлексивного судження дозволяє розглянути нові перспективи розуміння, інтерпретації та усвідомлення морального значення не лише радикального зла, але і новітніх форм сучасного екстремізму. Обгрунтовано, що рефлексивне судження дозволяє залучити естетичні засоби - метафору, художні образи тощо - до морального розуміння радикальних форм зла за умов відсутності готових понять та моральних орієнтирів у суспільстві.

• Лелека Ольга Василівна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"