Розкрито еволюцію поняття безпеки від його осмислення у стародавніх політико-правових ученнях до сучасних теоретико-методологічних підходів. З'ясовано, що розуміння стародавніми мислителями феномену безпеки як головного елементу держави і права грунтувалося на концепціях гуманізму, прав людини. Від часів античності до новітньої історії породжені складністю феномену безпеки численні дослідження її суб'єкт-об'єктних характеристик стали основою для розвитку теорії безпеки з позиції системного аналізу взаємодії людини, суспільства, держави. Установлено передумови концептуалізації поняття "національна безпека" у зв'язку із осмисленням феномену безпеки крізь категорії "цінності", "національні інтереси", "розвиток", "суверенітет", "потреби", "права і свободи", "людина і суспільство". Виявлено сучасні тенденції у розвитку змісту поняття безпеки, що пов'язані зі зміною ціннісної парадигми національної безпеки від воєнно-політичної доктрини до концепції сталого розвитку. Концептуально обгрунтовано зростання ролі соціогуманітарного сегмента в системі забезпечення національної безпеки сучасних держав.

• Горбатюк Світлана Євгенівна (державне управління)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"