На підставі теоретичних уявлень квантової хімії розглянуто моделі формування металовуглецевих комплексів в алюмінії з різними вуглецевими структурами: фулеренами, нанотрубками, оніонами. Визначено параметри взаємодії наноструктур з атомами металів, що залежать від структурних і морфологічних особливостей нанорозмірних частинок. Розрахована енергія зв'язків алюмінію з графеновими поверхнями вихідних і функціоналізованих нанотрубок склала відповідно 0,1 ккал/моль та 43,5 ккал/моль. Значне посилення взаємодії - один із визначальних факторів підвищення характеристик міцності (до 500 МПа і вище), трибологічних (20 - 30 %) алюмінієвого композиту, вихідними компонентами якого були алюміній марки АД0 та вуглецеві наноструктури. Аналогічне підвищення механічних і трибологічних властивостей спостерігалося і для мідних нанокомпозитів. Застосування квантово-хімічного моделювання до взаємодії іонів кальцію з графеновими поверхнями дозволило встановити процеси, які відбуваються під час гідратації в цементних системах за присутності наноструктур, що визначають в кінцевому підсумку властивості результуючого композиту. Встановлено, що визначальними параметрами вуглецевих нанотрубок є: хімічний склад поверхні, що характеризує сорбційну здатність продуктів гідратації, і аспектне відношення, що визначає здатність формувати армувальний каркас окремих зерен цементного каменю.

• Ваганов Віктор Євгенович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"