Розглянуто різні буттєві рівні поета, які визначили постійну "актуальність" текстів Т. Г. Шевченка. Проаналізовано античний сюжет його поезій, що пов'язує буття народу з метою існування. З'ясовано, що творчість Т. Г. Шевченка розширює епістемічні межі науки, інтенсифікує проблему наукового пояснення, особливо коли йдеться про глибинну сутність страждання. Особа митця і його творчий акт вивчено як інтерсеміотичні парадигми метафізики, філософської антропології, теології історії та герменевтики.

• Слободян Олександр Миколайович (медичні науки)
• Слободян Олена Іркінівна (медичні науки)
• Слободян Олена Миколаївна (біологічні науки)
• Слободян Олександр Анатолійович (юридичні науки)
• Слободян Олексій Ігорович (медичні науки)
• Слободян Олена Миколаївна (юридичні науки)
• Слободян Ольга Петрівна (педагогічні науки)
• Слободян Олександр Трохимович (філологічні науки)
• Слободян Олена Вікторівна (філологічні науки)
• Гуцул Оксана Всеволодівна (1980–) (фізико-математичні науки)
• Слободян Олег Феліксович (політичні науки)
• Слободян Ольга Петрівна (технічні науки)
• Слободян Олександр Михайлович (фізико-математичні науки)
• Слободян Олександр Петрович (технічні науки)
• Яковина Оксана Петрівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"