Досліджено вплив періопераційного знеболення неселективним інгібітором циклооксигенази-2 декскетопрофеном та опіоїдним аналгетиком омнопоном на функціональну активність імунних клітин мишей на моделі видалення перещепленої пухлини. Карциному легень Льюїс перещеплювали мишам лінії C57/black в задню лапу. На 23-тю добу пухлину видаляли хірургічно. Аналгетики вводили за 30 хв до та раз на добу протягом 3-х діб після операції. Забір біологічного матеріалу проводили за добу до, на 1-шу та 3-тю добу після операції. Рівень експресії мРНК IFN-gamma, IL-4, IL-10 та TGF-beta в спленоцитах визначали за методом кількісної ПЛР в режимі реального часу. Цитотоксичну активність спленоцитів оцінювали за допомогою методу проточної цитометрії. Встановлено, що рівень мРНК IL-10 зростав у 2,3 разу на 1-шу добу після операції у порівнянні із доопераційним рівнем (P << 0,05) в спленоцитах мишей, які одержували опіоїдну аналгезію, тоді як у разі застосування декскетопрофену цей показник майже не змінювався. Рівень експресії мРНК IFN-gamma на 3-тю добу після операції був на 40 % вищим у спленоцитах мишей, які одержували декскетопрофен у порівнянні з тими, що одержували омнопон (P << 0,05). Цитотоксична активність спленоцитів на 3-тю добу після операції становила (62,2 +- 2,4) % за застосування декскетопрофену у порівнянні з (50,2 +- 3,3) % за аналгезії омнопоном. У підсумку, після хірургічного видалення перещепленої пухлини функціональна активність клітин імунної системи мишей є вищою у разі застосування аналгезії декскетопрофеном, ніж за застосування омнопону.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"