Матюха Л. Ф. Профілактика розвитку артеріальної гіпертензії у підлітків з наявними факторами ризику в умовах сільської амбулаторії / Л. Ф. Матюха, Н. В. Орловська, Т. М. Бухановська // Сімейна медицина. - 2016. - № 4. - С. 60-66. - Бібліогр.: 10 назв. - укp.Мета дослідження - визначення частоти та впливу факторів ризику у дітей підліткового віку сільської місцевості на можливість розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) та розроблення рекомендацій щодо її профілактики для сімейного лікаря. Проведено когортне дослідження 214-ти дітей віком 12 - 17 років, які навчаються у Хотівському навчально-виховному комплексі "Загальноосвітня школа I - III ступенів - гімназія" Київської області з метою виявлення у них підвищених цифр артеріального тиску (АТ) та впливу факторів ризику на розвиток АГ у майбутньому. Проведено соціологічне опитування щодо наявних факторів ризику розвитку серцево-судинної патології, вимірювання зросту та маси тіла з подальшим розрахунком індексу маси тіла (ІМТ), пробу Руф'є для оцінювання фізичної працездатності, офісне вимірювання АТ, електрокардіографію (ЕКГ), добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та офтальмоскопію. Прегіпертензію виявлено у 29-ти осіб, що становило 13,6 +- 2,3 % респондентів, АГ діагностовано у 25-ти (11,6 +- 2,2 %) осіб. АГ у 2,5 разу частіше виявляли серед хлопчиків у порівнянні з дівчатками (8,3+- 1,9 та 3,3 +- 1,5 % відповідно). Більшість респондентів з АГ - діти віком 14 років. Найбільш частими скаргами респондентів були: порушення сну (59,3 +- 3,6 %), задишка у разі фізичного навантаження (57,0 +- 3,4 %), головний біль (41,1 +- 3,4 %), швидка втомлюваність (21,0 +- 2,8 %). Достовірними виявилися наступні фактори ризику: стать, спадковий фактор за АГ та поєднання з ЦД, ІМ, ГПМК, куріння респондентів, куріння батьків, збільшене вживання продуктів, які містили надлишок кухонної солі, недостатнє вживання овочів та фруктів (<< 200 г/добу або не щоденне їх вживання), вживання енергетиків, малорухливий спосіб життя, низька фізична активність, зміни маси тіла (надмірна вага та дефіцит маси тіла). Висновки: частота АГ у сільській популяції дітей склала 11,6 %, серед хлопчиків - 8,3 % , серед дівчаток - 3,3 %. Основними факторами ризику розвитку АГ виявилися надлишкова або недостатня маса тіла, спадкова обтяженість за АГ, куріння батьків, гіподинамія у дітей. Встановлено, що абсолютний ризик розвитку АГ у майбутньому серед курців був вищий на 40 %, у дітей, батьки яких курили, - на 10 %, у респондентів із задишкою - на 20 %, у дітей з дефіцитом маси тіла - на 20 %, з надмірною масою тіла на 30 %, зі змінами очного дна - 30 %, дітей із синусовою тахікардією - на 20 %, з поодинокою суправентрикулярною екстрасистолією або синусовою аритмією - на 40 %. Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.030
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|