Переважна частина населення України використовує питну воду (ПВ) з поверхневих джерел, насамперед р. Дніпро. Для забезпечення епідемічної безпеки ПВ на 90 % водопроводах світу використовуються хлор. Внаслідок хімічних реакцій органічних речовин, що містяться у воді поверхневих джерел, з хлором утворюється ряд хлорорганічних сполук (ХОС), серед яких переважають тригалометани (ТГМ), а серед останніх - хлороформ (ХФ), рівень якого як правило перевищує ГДК. У різних державах світу нормативи ХОС суттєво різняться. Необхідність порівняльної оцінки нормативів ХОС на підставі оцінки їх канцерогенного ризику визначило актуальність досліджень і мету роботи. Мета дослідження - порівняти нормативи ХОС у ПВ різних країнах світу на підставі оцінки їх канцерогенного ризику, запропонувати найбільш ефективні технологічні заходи щодо зменшення рівня ХОС у воді водопроводів з поверхневих джерел водопостачання. Виконано аналітичний огляд діючих нормативів ХОС у ПВ України, Росії, США, країн Європейського Союзу за останні 10 років. Розраховано канцерогенний ризик для здоров`я населення у зв'язку зі споживанням хлорованої ПВ, що містить ХОС та ХФ. На підставі розрахунків канцерогенного ризику підтверджено ГДК деяких ХОС, що застосовуються в Україні. Для досягнення вказаних ГДК ХОС запропоновано найбільш ефективні сучасні заходи щодо оптимізації методів знезараження ПВ з поверхневих вододжерел.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Зайцев Вячеслав Володимирович (медичні науки)
• Зайцев Валерій Володимирович (технічні науки)
• Зайцев Володимир Васильович (технічні науки)
• Зайцев Валерій Васильович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"