Мета роботи - сьогодні широко використовують різні методи автоматичного моніторингу деформацій інженерних споруд гідроелектростанцій (ГЕС). Одним із таких методів є метод ГНСС-вимірів. Як і всі геодезичні методи дослідження деформацій, метод ГНСС-вимірів має ряд переваг і недоліків. Оскільки ГЕС переважно розташовані за умов складного рельєфу, то це призводить до обмеженого проходження сигналів до приймачів, що погіршує одержані результати. Крім цього, за таких умов одночасно виміряні трьома та більше приймачами вектори є обтяжені систематичними похибками. Сучасні методи опрацювання результатів ГНСС-спостережень надають можливість усунути, здебільшого, лише випадкові похибки, тому необхідно розробити метод урівноваження, який би усував систематичну складову похибок виміряних векторів. Для зменшення впливу систематичних похибок на результати спостережень запропоновано диференційний метод урівноваження ГНСС-мереж. Для часткового вилучення систематичних похибок запропоновано замість рівнянь поправок усіх векторів складати рівняння поправок різниць одночасно виміряних векторів. У цьому випадку утворені рівняння різниць не повинні мати спільних векторів. Для векторів, які не ввійшли в рівняння різниць векторів, записують класичні рівняння поправок. Відповідно у диференційному методі можуть бути присутні 2 типи рівнянь (рівняння поправок векторів та їх різниць). Дослідження ефективності запропонованого диференційного методу у порівнянні з класичним параметричним методом проведено на трьох ГНСС-мережах, утворених різною кількістю пунктів і максимальною довжиною векторів до 75 км. Вектори для цих мереж визначено з одночасних вимірів трьох ГНСС-приймачів. Для імітації складних умов доступу до супутникових сигналів (кут відсічки супутників становив 20<^>o і тривалість спостережень обмежена 4-ма годинами). Результати урівноваження за допомогою диференційного та класичного параметричного методу порівняно з еталонними значеннями координат пунктів визначених центром SOPAC. Середні та максимальні похибки визначення координат пунктів загалом є на 10 - 50 % меншими за результатами диференційного методу урівноваження у порівнянні з класичним параметричним методом урівноваження, що і підтверджує переваги диференційного методу з усунення систематичних похибок вимірів. За результатами опрацювання всіх трьох мереж встановлено, що середньоквадратичні похибки координат, визначені за допомогою класичного параметричного методу, в середньому на 60 % менші, ніж їх помилки, визначені цим же методом, а для диференційного методу вони менші в середньому тільки на 20 %, що також підтверджує вищу достовірність результатів, одержаних диференційним методом.

• Третяк Корнилій Романович (технічні науки)
• Смолій Катерина Богданівна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"