Проаналізовано мемуарний дискурс українських шістдесятників. Описано стилістичні виміри творчості авторів, особливості дискурсивного простору, концептуальну картину світу письменників. Виявлено й класифіковано ключові засоби вербалізації суспільної, історичної та культурної інформації в мемуарних текстах: лінгвоідеологеми, лінгвокультуреми, прецедентні феномени й інтертекстеми. З'ясовано, що лінгвоідеологеми - мовні одиниці, які є засобами втілення ідеології, - у текстах спогадів найповніше репрезентовані семантичними групами назв осіб та явищ. Визначено прагматичні та стилістичні функції лінгвокультурем і прецедентних феноменів. Описано різну етимологічну природу цих одиниць: літературні тексти, міфологічні та біблійні джерела, важливі історичні події. Відзначено, що мемуаристи апелюють до різних типів інтертекстуальності: власне інтертекстуальності, метатекстуальності, паратекстуальності й автоінтертекстуальності. Установлено, що концептуальна картина світу шістдесятників вербалізована групою ключових концептів: морально-етичних (СВОБОДА / ВОЛЯ, ЧЕСТЬ / ГІДНІСТЬ, ЛЮБОВ), релігійних (БОГ, ДУША), концептів УКРАЇНА та ЛЮДИНА. Описано мовне втілення названих концептів за допомогою різних за образним, оцінним та емоційним навантаженням лексико-фразеологічних і дискурсивних одиниць.

• Задорожна Альона Сергіївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"