Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування хворих на глосодинію на основі вивчення вегетативних дисфункцій, психоемоційного стану та змін локальної гемодинаміки язика й опрацювання методу обгрунтованої корекції виявлених порушень в комплексному лікуванні. Ймовірність розвитку глосодинії підтверджено в осіб з ознаками вегетативної дисфункції, збільшенням функціональної активності парасимпатичного відділу та переважним впливом на серцево-судинну систему, а також емоційно-нестабільним типом характеру, схильністю до підвищеної особистісної та ситуативної тривожності й особливістю психологічної поліструктури особистості: наявністю різноспрямованих провідних шкал реагування "змішаного", "сильного" і "слабкого" реєстру (3-тя, 4-та, 7-ма) та їх поєднання (3-4, 3-7, 4-7). Зниження внутрішньоорганного кровообігу у тканинах язика свідчило про значення змін локальної гемодинаміки язика та функціонального стану судинної системи у розвитку захворювання. Розроблений метод комплексного лікування хворих на глосодинію, що включає цілеспрямовану корекцію психологічного стану, вегетативних розладів і змін локальної гемодинаміки язика, забезпечив високі клінічні результати у 80,2 % пацієнтів.

• Дорош Ірина Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"