Вперше на основі проведення системного лонгитудінального дослідження здійснено вивчення віддалених проявів в посттравматичному стресовому розладі (ПТСР) у осіб, які перенесли катастрофічну подію в дитячому віці. Встановлено, що наявність перенесеної в дитинстві надзвичайної ситуації з розвитком ознак ПТСР відсутності належної медичної допомоги призводить до подальшої клінічної динаміки та формування віддалених проявів ПТСР з різноманітними скаргами та клініко-психопатологічними симптомами різного ступеня вираженості. Визначено, що внаслідок пережитої катастрофічної події, у 88,2 % дітей розвиваються психопатологічні прояви ПТСР, вираженість яких залежить від віку дитини, рівня запученості в стресорну подію та характеру реагування на катастрофу найближчих родичів (батьків). Класифіковано клініко-психопатологічну різноманітність ПТСР, що розвинута у дітей, які перенесли катастрофічну подію, з виділенням симптомокомплексів з домінуванням астенії, тривожно-фобічної симптоматики та поведінкових порушень, кожен з яких може бути представлений двома клінічними варіантами. Вперше виділено клінічні синдромологічні варіанти віддалених проявів ПТСР у осіб, які в дитинстві перенесли катастрофічну подію, що відрізняються клінічним наповненням: афективно-сенситивний і експлозивно-поведінковий. Вперше визначено біологічні, психосоціальні та психологічні фактори ризику, які диференційовано в залежності від їх ролі в генезі розвитку та формування віддалених проявів ПТСР. Вперше проаналізовано особливості соціального пристосування осіб, які в дитинстві перенесли катастрофічну подію, та виокремлено адаптивний, субдезазаптивний і дезадаптивний його типи. Встановлено порочне коло патологічних взаємовпливів провокаційних, підтримувальних та інших чинників, що формують специфіку кожного типу. Доведено, що віддалені прояви ПТСР є окремим клінічним конструктом, який має патогномонічні клінічні прояви й особливості формування. Вперше виділено складові зазначеного феномену, а саме, стрижнева симптоматика ПТСР, афективні та поведінкові прояви, порушення особистісної самоорганізації й уявлень щодо самого себе, а також соціальна дезадаптація з ураженням, в першу чергу, міжособистісних відносин.

• Бучок Юрій Степанович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"