За допомогою методів рентгеноструктурного й рентгенофлуоресцентного аналізу визначено фазовий склад, розміри областей когерентного розсіювання й рівень мікродеформації у плівках гідроксиапатиту з контрольованим відхиленням від стехіометрії (Са/Р = 1,67). Встановлено, що при співвідношенні <$Eroman {Ca "/" P}~=~1,67~symbol С~0,03> шари гідроксиапатиту товщиною 2 - 5 мкм на підкладках з ніобію практично однофазні, але різняться за розміром областей когерентного розсіювання й рівня мікродеформації у різних кристалографічних напрямках: розмір о.к.р. уздовж напрямку [001] сумірний з товщиною плівки й набагато перевищує такий для напрямків [101] і [111]. Рівень мікродеформації epsilon для напрямку [001] досягає <$E(1,3~-~1,7)~cdot~10 sup -3> і на порядок перевищує величину epsilon у напрямках [101] і [111]. Це свідчить про стиснені умови росту уздовж [001] за високої однорідності періоду гратки плівки гідроксиапатиту.

• Батурін Олексій Анатолійович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"