Досліджено функціональність архетипу міста в романі І. Нечуя-Левицького "Хмари". З'ясовано художньо-естетичну концепцію архетипу міста; наголошено, що визначально ціннісною для пейзажно-просторової та поетикальної систем письменника є міфологема м. Київ, котра, моделюючи гармонійність і красу світу, стверджуючи віталістичну концепцію буття у творчому доробку митця, виступає водночас яскравим презентантом світоглядних архетипів українського народу. Аналіз тексту роману надав підгрунтя для комплексного трактування топосу Києва як ментального архетипу з виразною історіософською домінантою, також було виявлено його сюжетотворчу функціональність. Увагу акцентовано на регіонально-локальних пейзажних картинах автора, художньо поетизований ландшафт конкретної околиці набуває в його інтерпретації знаковості національно-просторового топосу. Під час дослідження системи урбаністичних архетипів було встановлено, що в романі Нечуя-Левицького позначена вагома іпостась міста як часопросторової екзистенції національного буття актуалізована через націософські підтексти.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бандура Тетяна Йосипівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"