Уперше встановлено зв'язок динаміки змісту білка в гемолімфі з морфологічними змінами середнього і заднього відділів шовковидільної залози. Встановлено, що вміст нуклеїнових кислот у шовковидільних залозах гусениць п'ятого віку знаходяться в залежності від особливостей вживаного корму. Обгрунтовано змінний характер величин активності та енергії активації каталази шовковидільної залози в тілі гусениць за умов відгодівлі листям граба та дуба. Виявлено особливості шовковиділення та утворення кокона гусеницями моновольтинної породи дубового шовкопряда Поліський тасар у дубовій та грабовій кормових групах. Показано ефективність та визначено оптимальні терміни застосування препарату крезацин ( трис-/2-оксиетил/-аммоній-о-крезоксиацетат) як стимулятора продуктивності шовку та утворення кокона за умов відгодівлі гусениць листям граба. Проведено порівняльне оцінювання біологічних і технологічних показників коконів, фізико-механічних властивостей нитки кокона і шовку-сирцю дубового шовкопряда вітчизняної моновольтинної породи Поліський тасар залежно від виду використовуваної як корм рослини. Створено вдосконалену технологію відгодівлі гусениць грабової кормової групи, що сприятливо впливає на зростання і розвиток шовковидільної залози.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"