З метою встановити залежність ефективності антигіпертензивного лікування валсартаном та раміприлом від функціонального стану щитоподібної залози (ЩЗ) було обстежено 123 хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) 1 - 2-го ступеня віком 45 - 70 років, яких було розподілено на три групи за рівнем тиреотропного гормону (ТТГ): група з субклінічним гіпотиреозом (СГ), високо- та низьконормальним рівнями ТТГ. Методи дослідження: антропометричні, біохімічний аналіз крові, ліпідограма, визначення гормонів ЩЗ, ТТГ, ЕхоКГ, ДМАТ, вимірювання офісного АТ. З'ясовано, що функціональний стан ЩЗ має вплив на якість контролю AT: у пацієнтів з субклінічним гіпотиреозом був найгірший контроль АТ, як за даними офісного вимірювання, так і за показниками ДМАТ, у них не відбувалось зниження пульсового АТ. Найкращий контроль АТ був у хворих з АГ та низьконормальним рівнем ТТГ. Виявлено, що залежно від функціонального стану ЩЗ та профілю АТ можна диференційовано призначати лікування раміприлом та валсартаном.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Приходько Вікторія Юріївна (медичні науки)
• Кононенко Олексій Анатолійович (медичні науки)
• Кононенко Олена Анатоліївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"